Menu Close

Author: admin (page 1 of 3)

Ирвин Ялом “Вглядиваясь в солнце”

Ни на солнце, ни на смерть нельзя смотреть в упор.
Франсуа да Ларошфуко у Максима 26

Милан Кундера: в смерти больше всего страшит не потеря будущего, но потеря прошлого. В сущности, забвение – это форма смерти, которая всегда присутствует в жизни.

Любой ночной кошмар – это проявление страха смерти, который покинул своё укрытие и угрожает спящему.

Осознание смерти может послужить позитивным импульсом, сильнейшим катализатором серьезных жизненных изменений.

Чарльз Диккенс “гимн рождеству”

Святой Августин отмечал, что душа человека рождается только перед лицом смерти.

В течение 10 лет я активно работал с пациентами, которым грозила смерть от рака. Я обнаружил, что эти люди почувствовали себя вправе не делать того, чего им на самом деле не хотелось.

Существует огромная разница между знанием о чем-то и знанием из собственного опыта.

Например, я подумал, не являются ли мечти о своей другой судьбе способом противостоять той прямой линии, которая протянутая от рождения до смерти?

Чем менее эффективно прожита жизнь, тем болезненне страх смерти.

Эпикур писал, что страх смерти обычно проявляется совсем в другом: у кого-то – чрезмерной набожности, у кого-то – во всепоглощающее накопительство денег или слепом стремлении к почестям и власти. Всё это представляет собой некий суррогат бессмертия.

Владимир Набоков “другие берега”

“Волновой эффект”, в моем понимании, относится к тому, чтобы оставить что-то из нашего жизненного опыта, какие-то особенности, крупицы мудрости, опыта, утешения, которые перейдут другим людям – неважно, знакомым или нет.

Может быть, смерть – не полное уничтожение. Может быть, не так важно, будет ли жить твоя личность или даже воспоминания твоей личности. Возможно, важно то, что останутся “волны”, идущие от действий или мыслей, коториеи даруют другим людям радость и силу, наполнят их чувством собственного достоинства и помогут противостоять аморальности, ужасу и насилию, которые царят в средствах массовой информации и в окружающем мире.

Акира Куросава фильм жить

ограниченность удовольствия только увеличивает его ценность!

“В усталости нами овладевают и давно преодоленные понятия”,- Ницше

Ницше “так говорил заратустра”

Пока вы думаете, что причина жизненных проблем лежат вне Вас, в вашей жизни не произойдёт благоприятных изменений

Пітер Тіль “Від нуля до одиниці”

Люди відрізняється від інших видів здатністю творити дива. Ми називаємо ці дива технологіями. Технологія — це диво, бо дає нам змогу робити більше з меншими витратами, підіймаючи наші фундаментальні можливості на вищий рівень. Тварини, керовані інстинктами, будують щось на кшталт гребель чи стільників, але лише люди здатні придумувати щось нове та винаходити способи вдосконалення власних винаходів.

Під час співбесіди при прийомі на роботу я люблю запитувати: “щодо яких важливих істин дуже мало людей погоджується з вами?”

Більшість відповідей на суперечливі запитання є різними способами бачення сьогодення; правильні відповіді дають нам змогу зазирнути в майбутнє.

Хрестоматійний приклад глобалізації — це Китай: двадцятирічний план розвитку країни полягає в тому, щоб стати такою країною, якою нині є США. Китайці копіюють усе, що працює в розвинених країнах світу: залізниці 19гр століття, кондиціонери 20-го століття, навіть цілі міста. Вони могли проминути кілька років на цьому шляху — наприклад, перейти відразу до бездротового зв’язку, відмовившись від стаціонарного — але вони копіювали все.

У правильному розумінні будь-який новий і кращий спосіб щось робити і є технологією.

Більшість людей думає, що майбутнє світу буде визначати глобалізація, але істина в тому, що технології мають більше значення.

“Батьки-засновники” в політиці, Королівське товариство в науці і “зрадлива вісімка”, що залишила Fairchild Semiconductor у бізнесі — усі ці невеликі групи людей об’єднало прагнення змінити світ на краще.

Те, що ви прочитаєте далі, не посібник і не спроба поділитись знаннями, а вправи для мислення. Тому що саме це має робити стартап: ставити запитання, які породжують ідеї та переосмислювати бізнес з 0.

Інтернет усе змінив. Браузер Mosaic, офіційно випущений у листопаді 1993 року, надав пересічним людям можливість виходу в інтернет.

У грудні 1996 року — більш ніж за 3 роки до того, як бульбашка луснула — голова ФРС Алан Ґрінспен попередив, що “ірраціональне збагачення”, можливо, призведе до “надмірної ескалації вартості активів”.

Під час лихоманки дот-комів (вересень 1998 – березень 2000) додавання “.com” до вашого імені могло подвоїти вашу цінність протягом ночі.

Однв південнокорейська фірма дала нам 5 млн. $ без попередніх переговорів чи підписання будь-яких документів. Коли я спробував повернути гроші, вони не сказали мені, куди їх надсилати.

Підприємці, які залишалися в Кремнієвій долині, зробили 4 серйозні висновки з краху дот-комів, які й нині впливають на бізнес-мислення:
1. Зростайте поступово.
2. Залишайтеся ощадливими і гнучкими.
3. Покращуйте конкурентноздатність.
4. Зосередьтеся на продукції, а не продажах.

 

Маршалл Голдсмит “Прыгни выше головы!”

Люди приходят работать в компанию, а уходят от руководителя.

Чем выше вы стоите, тем чаще ваши предложения воспринимаются как приказы.

Проприоцепция, то есть знание того, где вы находитесь и куда направлять?

Фильм Реймиса “День сурка” рассказывает о том, как люди могут измениться к лучшему. Хотелось бы мне хорошенько встряхнуть их, чтобы пелена спала с глаз, или на время превратить их изъяны в опасную болезнь, чтобы угроза смерти заставила их измениться.

На любое замечание нужно отвечать “спасибо”, причём так, чтобы это не выглядело фальшиво.

Если предложить успешным специалистом тест на самооценку, а я за многие годы работы опросил более 50.000 человек, то от 80 до 85 % отнесут себя к лучшему 20 % своей профессиональной группы, а 70 % – к лучшим 10 %. У представителей более престижных профессий, например у врачей, лётчиков, инвестиционных банкиров, порог самооценки ещё выше: 90 % причисляет себя к лучшим 10 %.

Люди, уверенные в своих силах, видят возможность там, где другие видят опасность. Их не пугает неизвестность или неопределённость. Они принимают вызов. Они готовы на большой риск ради впечатляющего результата. Если дать им выбор, они всегда вызываются первыми.

Статистика свидетельствует, что государственная лотерея – это “регрессивный налог” на людей, которые получает отнюдь не самый высокий доход.

Когда мы делаем то, что выбираем, мы реализуем наше решение. Когда мы делаем то, что вынуждены делать, мы проявляем зависимость.

Если после нашего действие происходит нечто хорошее для нас, мы усматривают причинную связь и стараемся повторять это действие. Психолог Б. Ф. Скиннер одним из первых продемонстрировал несостоятельность подобных умозаключений на примере голубей, которых приучали стучать клювом, чтобы время от времени получать горстку зелен. Когда голуби стучали определённым образом, им давали пищу немедленно, и они научились повторять стук. Иными словами, они ошибочно отождествили стук с пищей: стоит постучать – и получишь, а повторишь – получишь еще. Не очень -то разумное поведение, разве нет?

Не совершить ошибку – одно из тех незаметных и неизвестных достижений, которые не должны занимать наше время и наши мысли. И тем не менее… Многократные отказы от неудачных сделок могут повлиять на конечный результат больше, чем крупная продажа.

Небольшая перестройка сознания, то есть подхода к собственному поведению. Возьмите блокнот вместо обычного списка “что сделать” заведите список “что прекратить”.

Вся прелесть умение остановиться вовремя, иными словами, занять намеренно нейтральную позицию, состоит в том, что это очень легко сделать.

20 изьянов в поведении одного человека по отношению к другим:

  1. чрезмерное стремление к победе. Потребность побеждать любой ценой в любой ситуации – когда это важно, когда неважно или вообще не имеет значения.
  2. Чрезмерное желание внести свой вклад. Неодолимая потребность сказать своё слово по каждому поводу.
  3. Стремление выносить оценку. Потребность судить других и навязывать им свои стандарты.
  4. Склонность к деструктивным высказыванием. Неуместные проявления саркастичности и язвительности с целью продемонстрировать своё остроумие.
  5. Позиция сопротивления – “нет”, “но”, “тем не менее”. Злоупотребление противительными словами с подсознательной целью внушать другим: “я прав а вы – нет”.
  6. Превозносение своего ума. Потребность демонстрировать другим, что мы умнее, чем они думают.
  7. Гнев как средство управления. Использование собственной эмоциональной неустойчивости в качестве инструмента давления.
  8. Негативизм, или “дайте мне объяснить, почему это не будет работать”. Потребность посеять сомнения, даже когда вас не спрашивают.
  9. Сокрытие информации. Склонность замалчивать информацию, чтобы получать преимущество перед другими.
  10. Неумение воздавать по достоинству. Неспособность поощрять и вознаграждать.
  11. Приписывании себе чужих заслуг. Самый неприглядный способ подчеркнуть своё участие в успешном деле.
  12. Склонность к самооправданию. Потребность представлять своё не безупречное поведение как нечто само собой разумеющееся, чтобы окружающие не осуждали нас за него.
  13. Ссылки на прошлое. Потребность снимать с себя вину, взваливая ее на события и людей из своего прошлого.
  14. Покровительство любимчиком. Неспособность осознать, что к некоторым людям мы относимся несправедливо.
  15. Неготовность выразить сожаление. Неспособность повиниться за поступки, признать свою неправоту или эмоциональный ущерб, нанесённый другому человеку нашим поведением.
  16. Невнимание. Наиболее действенный пассивный способ проявить неуважение к коллегам.
  17. Неблагодарность. Самая распространённая разновидность дурных манер.
  18. Наказание вестника”. Склонность нападать на невинных, которые всего лишь хотели помочь вам.
  19. Перекладывание ответственности. Позиция “виноват кто угодно, только не я”.
  20. Чрезмерное желание оставаться “самим собой”. Превозношение собственных недостатков как достоинств просто потому, что мы – это мы.

Мы считаем само собой разумеющимся, что наш доктор прекрасно знает свой предмет, и обращаем внимание главным образом на его врачебный такт: насколько терпеливо он выслушивает наши вопросы, в какой манере сообщает неприятные известия, считает ли своим долгом извиниться за то, что заставил нас ждать в приемной слишком долго. Но этому на медицинских факультетах не учат.

Чем выше ваше положение, тем труднее отдавать победу другим и не принимать в ней участие.

Уоррен Боффетт советовал: прежде чем совершить не безупречной в моральном смысле поступок, спросите себя, хотите ли вы, чтобы ваша мать прочитала об этом в газете.

Тот, из-за кого мы так злимся, таков, каков он есть. И гневаться на него за то, что он таков, не более разумно, чем ругать наш стол за то, что это стол. Будь у нас его родители, его гены и воспитание, мы сами оказались бы на его месте.

Лишить людей заслуженного признания – вернейший способ погасить инициативу.

Среди психологов и консультантов по поведению есть приверженцы теории, согласно которой можно вскрыть причины наших поведенческих недостатков путём анализа прошлого, в первую очередь атмосферы родительского дома. Представители этого течения убеждены: “истерия – это история”.

По ряду причин многие любят жить прошлым, особенно если с его помощью могут возложить на кого-нибудь еще ответственность за собственние упущения.

Кредо Бенджамина Франклина: хотите сделать человека другом – позвольте ему оказать вам услугу.

 

Ярослав Грицак “Куди рухається світ”

Ще у 1970р. американський професор Ричард Істерлін сформулював парадокс, який відтоді називають його іменем: у міру того, як ми стаємо багатшими, ми не стаємо щасливішими.

Книга одного з найбільших сучасних істориків Тоні Джадта “ill fares the land” (“Тяжко тій країні”) вийшла у березні 2010 року, за декілька місяців до його смерті
Різниця доходів між бідними й багатими вимірюються індексом Джині (Gene index). Статистика показує прямий пропорційний зв’язок між цим індексом і тривалістю життя та рівнем злочинності, і обернено пропорційний — із соціальною мобільністю, тобто можливістю піднятися вгору по соціальній драбині.

Нашій політиці бракує ідеалізму. А без здорової дози ідеалізму сучасна політика зводиться до такої собі суспільної бухгалтерії.

І якщо ми відчуваємо нині занепад заходу й кризу модерності, то чи не секуляризація західних суспільнісьв є однією з причин цього занепаду і цієї кризи — причиною, звісно, не єдиною, але й не другорядною?

Віра 1900-х років у те, що економіка може бути саморегульованою, є великою ілюзією. Це показав як провал ліберальних реформ у багатьох колишніх комуністичних країнах, так і економічна криза 2008-го року. Щоб економіка запрацювала, вона має бути політичною економікою. Тобто сталий розвиток вимагає певних політичних умов і політичного втручання.

Гідність і сталий розвиток між собою тісно пов’язані. Тому мають рацію ті революціонери, які вимагають передовсім політичних змін прав і свобод. І, навпаки, не мають рації ті економісти, які стверджують, що вистачить самої лише правильної економічної політики.

Мені особисто ближча теза Лєшека Колаковського і Чарлза Тейлора про те, що лише релігія може слугувати надійним джерелом для суспільної солідарності та довіри один до одного. “З певністю віри, — пише Колаковський, — зникла і певність невіри. Бо світ освіченого атеїзму — обіцяний нам зручний світ, захищений приязною до нас природою, — насправді є світом хаосу, позбавленим будь-якого сенсу й напрямку, будь-якої структури і будь-якої орієнтації”. Відсутність Бога, за словами Колаковського, стала відкритою раною європейського духу.

діалог Адама Міхніка й о. Юзефа Тішнера “Між паном і панотцем” – Дух і літера 2013
Думаю, мають рацію ті аналітики, які прогнозують, що масові рухи майбутнього найімовірніше будуть релігіїєподібними.

В Україні важко, майже неможливо знайти родину, яка би у 20-му столітті не постраждала від насильства, змогла втриматись на одному місці чи втримати свою власність.

Піди рок-н-рол неможливо марширувати

Наша байдужість до маршів — дарма, комуністичних чи націоналістичних — сягає корінням тої музики, яку ми слухали підлітками у 1960-70 роках.

де Сото дає рецепт включення країни у великий світ: прихід до влади групи людей, яка має тверду політичну волю різко змінити правила гри. Передовсім — гри економічної, тобто вивести з тіні сіру економіку, зменшивши до мінімуму бюрократичне втручання та подолавши корупцію.

Українці конче потребують, щоб хтось говорив з ними саме такою мовою, якою говорив з поляками Тішнер. Ця мова не веде до боротьби проти когось — комуністів, лібералів, націоналістів. Вона веде до боротьби за щось. І цим чимось є наша людська гідність.

Як казав Александр Ватт, людині, яка у 1930-40 роках опинилися на Сході Європи, можна було не вірити в Бога. Але їй важко було не повірити в існування диявола.

Лєшек Колаковський говорив, що відколи державу відокремили від церкви, політика стала улюбленим знаряддям диявола. Найвдалішою диявольською вигадкою у 20-му ст. стала ідеологічна держава — держава, яка вдає, що є носієм великої істини, і в ім’я цієї істини готова мучити й навіть убивати своїх громадян.

Щоб вигнати диявола з сучасної політики, потрібно не ганити кожну владу лише тому, що вона не ідеальна, — але й не миритися з нею лише тому, що вона “наша”.

У Індії зміна кланової системи на меритократію різко підвищило ефективність управління.

Здатність опиратися спокусі обернено пропорційна її величині.

Корупція є водночас і причиною, і наслідком суспільної бідності.

Корупція пов’язана з бідністю та комунізмом

Країни з вищою корупцією є менш політично стабільними і схильними до революцій та політичних переворотів.

Майже всі країни, крім Польщі, з початком кризи демонструють тенденцію до посилення корупції

Львівська область — осердя “Габсбурзьких територій” — демонструє найвищий рівень кумівства.

Оскільки влада в СРСР мала груповий та клановий характер, то боротьба з корупції стала тут інструментом боротьби за владу, способом дискредитації та усунення супротивників.

Прекаріатом є люди, які живуть з тимчасових заробітків, а коли їх немає — на милості своїх батьків, родичів, партнерів чи просто друзів. Якщо точніше, то це не просто люди а переважно “молоді люди”.

Сучасні ж університети, за винятком найдорожчих зараз виконують функцію babysitter-ів — тобто переховують молодих людей від ринку праці.

Шанхайська академія Суспільних наук торік опублікувало дані які свідчить проте, що однією з найбільших статей (514 млрд. юанів) урядових витрат є видатки на контроль за інтернетом. Це більше за кошти на охорону здоров’я, освіту, соціальні програми і поступається лише видаткам на армію 532 млрд

Усі розуміють, що за комуністичної ідеологією криється клановий капіталізм. Китайці сприймають це як нормальний стан речей. Але ця нормальність робить цинізм публічною ідеологією. Для багатьох компенсацією за цинізм є почуття національної гордості за свою країну. Шовіністичні настрой, спрямовані проти Японії, Тибету і Далай-лами особливо гострі серед соціально мобільної міської молоді. Однак щоденно китайці ухвалюють рішення, що відображають їхню непевність у майбутньому.

Де скарб твій… Бесіди владики Любомира Гузара з підприємцями

Кожен має певне уявлення, що влада – це щось погане. Але чи справді це так? Влада може бути двояка. Вона може бути поганою, якщо ми з її допомогою хочемо накинути людям певний спосіб мислення чи життя. Бо влада, використана неправильно, – це диктатура. Але влада може мати і позитивне значення: завдяки мудрій, чесній, прозорій владі розвиваються народи, ростуть держави, люди мають все, що їм належить. Тож багатство, як і влада, може приносити добро, а може і зло. Якщо зло, тоді багатство і влада стають шкідливими як для самоі багатої чи владної людини, так і для інших.

Бути політиком, державним мужем означає думати категоріями служіння, бо вони (політики) є слугами свого народу. Виходячи з цієї парадигми, ми повинні вибирати політиків за принципом: чи хочуть вони служити- чи зочуть панувати?

Я думаю, в такій справі, як підприємництво, держава не повинна занадто включатися у процес ведення бізнесу. Важливо не перешкоджати, а давати можливість бізнесові розвиватися, підтримувати його, зокрема малий і середній, адже на основі цієї ланки твориться середній клас громадян, той клас, який дає стабільність державі

Стережіться лінивства; в усіх станах лінивство є заразою, є марнованєм свого добра. Бо час до праці є також даром Божим і даром цінним; працею можна змінити його на маєток, а дармованєм і лінивством – на власну шкоду… Пастирське послання Андрея Шептицького до вірних “Християнська робота”, 1899р.

Нехай будучі покоління візьмуть в свої руки торгівлю і промисел, бо слабою є суспільність, що свого промислу не має, слабою є суспільність, в котрій торгують чужинці. Лиш та суспільність багата сильна, в котрій всі, або майже всі, відповідно до свого положення, суть заможні. Пастирське послання Андрея Шептицького до вірних
“Перше слово Пастиря”,1899р.

Люди, які не мають чим пишатися, окрім грошей, пишаються лише ними. Але ці люди не є мудрими, якщо не мають чим хвалитися, крім дорогого авта чи яхти. Це духовна пустота

Якщо люди купують дорогі й показові речі, щоб похизуватися перед іншими, то це звичайний снобізм. Ці люди хочуть вдавати із себе великих і поважних. Багато людей мають гроші, але не мають мудрості. Тож кожен мусить виробити свій ідеал, яким він хоче бути: чи хоче блистіти своїми діамантами, чи хоче блистіти своїми чеснотами.

На мою думку, велич жінки полягає у її материнстві.

Любов на ділах, а не на словах полягає. Хто на своїм становиску, сповняючи совісно свій обов’язок, працює для добра народа, і ліпший патріот, як той котрий много говорить, а мало творить. Пастирське послання єп. Андрея Шептицького “християнська робота”,1899р.

Наші владні мужі люблять говорити, що коли економіка буде в порядку, то все буде в порядку, але це неправда. Нам бракує духовності. Духовні цінності не виключають матеріальних, а навпаки — скріплюють їх і помножують. Вони мають бути на першому місці, тоді держава стає сильною.

Митрополит Андрей дуже категорично говорить, і не один раз, про християнський патріотизм – а це означає любити свій народ, бути вірним йому до смерті, бути готовим віддати за нього своє життя. Але не можна, згідно з поняттям християнського патріотизму, ненавидіти якийсь інший народ, це противиться Божому закону.

У 16-му — 18-му століттях протестанти розвинули так звану етику успіху у праці, яка була ще у Старому Завіті. Вони сказали, що успіх, багатство — це Божий знак, благословення на людину. І це стало дуже поширеним поняттям, саме з цієї перспективи слід розуміти американський капіталізм.

Аби викорінити корупцію в суспільстві, маємо співпрацювати, плямувати це лихо, робити заходи допомогти відповідальним людям, чиновникам, владі створювати атмосферу, в якій корупція буде зникати. Не йдеться лише про створення окремих структур, які будуть із цим явищем боротися. Перш за все, треба усунути причини. Корекція — це гріх, і, я кожного гріха, ми маємо старатися позбутися її. Недостатня сказати, що корупцію буде покарана. Корупції не позбудемося, поки люди не зрозуміють, яке це зло, і не перестануть обманювати.

Навчання — добра нагода знайти себе.

Не треба боятися їхати за кордон, треба боятися там залишитися. Бо той, хто там залишається, не буде щасливим. Пам’ятайте, що жити за кордоном означає бути громадянином другого класу. Ви можете мати купу грошей, але ви завжди будете “другосортними” громадянами. Отже, я раджу їхати за кордон не для того, аби там лишатись і шукати нібито щастя, а їхати вчитися, перевозити найкраще додому і тут це впроваджувати.

Андрей Шептицький пише послання під назвою “Як будувати рідну хату?”. Я наголошую на слові “будувати” — не ремонтувати чи підправляти, а будувати. Нам треба будувати свою країну заново, зокрема в економічному плані. У нас є велика традиція, якої ми ще до кінця не знаємо, тому треба вчитися, пізнавати власну історію. А пізнавши, вивчивши нове, — впроваджувати це і таким чином будувати по-новому. Треба не відбудовувати радянську Україну, а будувати українську Україну. Це потребує великих зусиль. Ми, старші, все ще живемо радянськими поняттями. Наприклад, дуже багато людей чекає, що для них зробить влада, що їм дасть держава. Дехто вже змінився, а дехто ні. Мусимо перечекати, поки марево радянського минулого і радянського мислення мине. А ось молодим людям треба допомагати шукати добра, справжніх духовних цінностей, які потрібні для розвитку своєї держави, свого народу.

Не зривами одної хвилини, лише безупинним напруженням і безупинними жертвами аж до крови і смерти многих поколінь двигаєтся народ. І легше часами кров пролляти в одній хвилині ентузіязму, чим довгі літа з трудом сповнювати обов’язки і двигати спекоту дня і жар сонце, і злобу людей, і ненависть ворогів, і брак довір’я своїх, і недостачу помочі від найближчих, і серед такої праці аж до кінця виконувати своє завдання, не чекаючи лаврів перед побідою, ані винагороди перед заслугою! Звернення мит. Андрея “Слово до української молоді”,1932р.

Треба добре приглянутися до самого себе. Бо не можна любити ближнього, якщо не любити себе, не розумієте гідності людини. Любити ближнього означає визнати, що він така сама людина, як і я. І я його шаную люблю, бо його сотворив, який мене, Господь, дав йому, як і мені, таланти. Тому передусім треба бачити себе, заки ми побачимо інших. Бо як я побачу інших, якщо не знаю, хто я є?

 

Ешлі Вінс “Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє”

Кремнієва долина функціонує всередині викоивленої версії реальності

Мені здається, забагато розумних людей пішло в інтернет-проекти, фінанси і право,- каже Маск дорогою.-Це одна з причин того, що ми не бачимо стільки інновацій, скільки хотілося б

Історія Сан-Франциско переплетена з жадобою. Самим своїм виникненням воно завдячує золотій лихоманці, і навіть катастрофічний землетрус не міг надовго загальмувати його економічну пожадливість

Google з’явилася і почала справді процвітати приблизно 2002 року, але це особливий випадок. Між появою Google і презентацією компанією Apple айфона в 2007 році – пустир нічим на примітних компаній

Близько 2010 року Пітер Тіль, співзасновник PayPal і один із перших інвесторів у Facebook, почав просувати ідею, що технологічн агалузь підвела людей. “Ми хотіли авто, які літатимуть, а отримали 140 знаків” – таким стало гасло його венчурної компанії Founders Fund

“Список людей, які були б не проти, щоб я зник, росте. Моя родина боїться, що мене вб’ють росіяни”, – Маск

Маск допоміг сфорулювати ідею SolarCity і виконує функцію голови наглядової ради, а його двоюрідні брати Ліндон і Пітер Райв керують компанією

Коли Маск зайшов у нарадчу кімнату, де я чекав, я зазначив, як мене вразило, що стільки людей з’явилось на роботу в суботу, Маск бачив ситуацію в іншому світлі, нарікаючи, що останнім часом усе менше людей працюють на вікендах. “Ми, бляха, розм’якли, – відповів Маск. – Я щойно збирався розіслати про це імейла. Нахер розм’якли”

Слід визнати, що Маск ще не створив споживчого хіта рівня айфона і не зміг торкнутися життя мільярдів людей, як це зробив Facebook. Поки що він виробляє іграшки для багатіїв, і його імперію, яка все ще зароджується, може відділяти вій руйнації лише один вибух ракети або одне масивне відкликання електромобілів Tesla

Маск: єдина річ, якою варто займатися, – це працювати над підвищенням рівня колективної освіченості

Мей Маск, мати Ілона, потрапила до фіналу конкурсу “Міс Південна Африка” і продовжувала працювати моделлю і після того, як й виповнилося шістдесят, з’являючись на обкладинках таких журналів, як “New York” та “Elle”, а також у кліпах Бейонсе

Я  можу обробляти взаємозв’язки та алгоритмічні зв’язки між зображеннями і цифрами, – каже Маск. – Прискорення, імпульс, кінетична енергія – я дуже живо бачу, як на все це вплинуть, ті чи інші об’єкти

Найбільш приголомшивою рисою Ілона у дитинстві була його невичерпна потреба читати, змалечку. Складалося враження, що його неможливо побачити без книжки у руках. Для нього цілком нормальним було читати по десять годин на день. Якщо це були вихідні, він міг прочитати дві книжки за день

До своїх улюблених книжок Мск, поряд із “Путівником по Галактиці для космотуристів”, зарахвує “Володаря перснів”, цикл “Заснування” Айзека Азімова і “Місяць – суворий господар” Роберта Хайлайна

Якби в мене була можливість не їсти, щоб відводити більше часу на роботу, я б не їв. Хотілося б, щоб існував спосіб отримувати поживні речовини без витрачання часу на їжу

Я не хочу здаватися кимось, хто запізно причепився до цього потяга, або женеться за модним трендом, або просто є опортуністом. Я не інвестор. Мені подобається втілювати в життя технології, які, як я вважаю, є важливим для майбутнього і якимось чином корисними

 

 

Андерс Аслунд, Сімеон Дянков “Велике переродження”

“У п’ятьох країнах (Киргистані, Македонії, Молдові, Таджикистані та Україні), себто там, де реформи були половинчасті й недостатні, ВВП на душу населення сьогодні нижчий, ніж 1989 року”


“Лідери-візіонери, які прагнули впроваджувати ранні радикальні та повноцінні реформи покроково, а не відкладати їх на потім, досягли найкращих результатів. Дерегуляція цін і ринків, макроекономічна стабілізація та приватизація державних підприємств стали суттєвою передумовою успіху ринково-економічних реформ та раннього переходу до зростання економіки. Натомість різноманітні політичні реформи – як інституційні, так і соціальні – доповнили перебудову економіки, доводячи, що демократія та економічні свободи, зазвичай, крокують поруч”


“У Росії, а також в Угорщині після першого посткомуністичного десятиріччя потрясінь зростають популістські та великодержавницькі настрої”

Read more